Меню сайту
Категорії розділу
Опитування
Чи задоволенні Ви роботою ОСББ?
Всього відповідей: 26
Форма входу

Instagram

Ваш Дім. Масив "Пасічний".

Instagram Вітаю Вас Гість

 
 FAQ
Головна » FAQ [ Додати питання ]


Как правильно выбрать аудиосистему для дома
На полках магазинов компьютерной и бытовой техники, а также в каталогах интернет-магазинов в наличии огромное разнообразие акустических систем стоимостью от нескольких сотен рублей до многих десятков тысяч. Поговорим о том, чем отличаются мультимедийные аудиосистемы, почему одни колонки стоят дороже, чем другие, а также о мелочах, которые могут значительно повлиять на качество звука и о том, как выбрать подходящую мультимедийную акустику.
 
Внимание к деталям
 
Производители колонок указывают множество характеристик на упаковке, и среднестатистическому покупателю довольно сложно в них разобраться. Тем не менее, при покупке стоит обратить внимание на некоторые показатели и детали: здесь даже незначительные «мелочи» могут оказаться критичными для качества звука.
 
Мощность. Измеряется в ваттах (Вт). Чем больше ватт, тем выше мощность. Однако не стоит верить распространенному заблуждению: более высокая мощность не гарантирует более громкий и качественный звук. Методик измерения мощности несколько — от среднеквадратичного значения (RMS) до пиковой мощности (PMPO), и показатели могут крайне сильно отличаться даже у очень схожих конструктивно колонок. Поэтому, как и в случае с фотоаппаратами, здесь «счастье не в цифрах». Стоит также учитывать, что показатель мощности колонок не равен их «громкости». Другими словами, смотреть при покупке следует не только на мощность, но и на совокупность этого показателя с другими параметрами.
 
Материал, из которого изготовлен корпус. Это может быть пластик, МДФ или дерево. Пластик обладает наименьшей стоимостью, но наихудшими характеристиками звукопередачи, колонки из пластмассы могут дребезжать на высокой громкости. МДФ — древесноволокнистый материал средней плотности, более качественный и наиболее распространенный материал корпусов. Это однородный материал, который, в отличие от ДСП, не выделяет вредные вещества, прочен и легко обрабатывается. Наилучшими характеристиками звукопередачи обладают корпуса из натурального дерева, однако из-за сравнительно высокой стоимости материалов они редко встречаются среди бюджетных моделей для домашнего использования. Кроме того, деревянные колонки существенно тяжелее аналогов из МДФ и пластика.
 
Фазоинвертор. Это особенность определенного типа акустического оформления. Фазоинвертор — вмонтированная в корпус акустической системы «труба» определенного сечения и определенной длины, благодаря ее резонансу лучше воспроизводятся низкие частоты. Если в корпусе сабвуфера или колонок есть фазоинвертор, это значительно улучшит звучание «низов».
 
Размер динамика. Чем меньше динамик, тем сложнее ему справиться с низкими частотами. Эту проблему производители решают либо увеличением размера динамика (а следовательно, и размера колонок), либо добавлением в комплект сабвуфера, который отвечает за качественное проигрывание низких частот, а также нижнего диапазона средних частот, а колонки — за верхний диапазон средних и высоких частот.
 
Подключение динамиков через кроссоверы. Кроссовер (также называемый «разделительный фильтр») — это микросхема, которая находится между усилителем и динамиком, и служит для передачи на динамик только определенного диапазона частот. Это необходимо для того, чтобы динамик получал только тот диапазон, в котором работает. В случае, когда колонка имеет несколько динамиков, такая опция позволяет значительно снизить количество ненужных примесей в звуке.
 
Варианты выбора
Звуковые системы также различаются по количеству используемых колонок. Читать эту характеристику следует так — первая цифра указывает на количество колонок или сателлитов, вторая — на наличие или отсутствие сабвуфера (устройства, предназначенного для воспроизведения низкочастотных звуков). Наиболее распространенные варианты — 2.0 (классический вариант, две колонки), 2.1 (две колонки плюс сабвуфер), а также 5.1 — три колонки спереди, две колонки сзади и сабвуфер. Последний вариант существенно улучшает «эффект присутствия», а наличие сабвуфера в системах 2.1, 5.1 и более обеспечивает глубокие и сочные басы.
Системы с большим количеством сателлитов (7.1, 9.1 и т.д.) скорее относятся к профессиональным, чем к домашним — и далеко не факт, что после вложений в такую акустику удастся получить достойный эффект в условиях стандартной квартиры без соответствующей доработки.
 
Куда подключаем?
 

Оцените возможности той техники, к которой будут подключены колонки. Если это простейший плеер или встроенная звуковая карта компьютера, то нет особого смысла переплачивать за дорогостоящую систему. И наоборот, если «аппаратная часть» — к прмеру, звуковая карта компьютера — более качественная, целесообразно будет купить систему, которая позволит раскрыть все возможности звуковой карты. Как сделать выбор?
Есть два подхода к выбору нужной мультимедиа-системы: в первом случае можно исходить из потребностей и выбирать модель, отвечающую конкретным нуждам, а во втором — из суммы денег, заложенной на покупку. Все устройства, которые присутствуют на рынке мультимедиа-систем, можно условно поделить на три ценовые категории: бюджетный вариант, системы среднего класса и дорогостоящая акустика.

Бюджетный вариант
 
Колонки этого класса обойдутся в сумму до 1000 рублей. Как правило, такие устройства обладают компактными размерами и небольшим весом. Если колонки нужны для общения с помощью Skype или уведомлений системы, то остановиться на этой ценовой категории вполне можно. Пример типичной модели этого класса — Genius SP-S120: стандартная система 2.0, пластиковый корпус, мощность 2.6 Вт. Для базовых нужд этого вполне достаточно, однако возможно, что для ценителя громкой музыки и более качественного воспроизведения потребуется более дорогостоящее решение.
 
Акустические системы среднего класса
 
Порог до 4000 рублей открывает покупателю новые горизонты. Это более качественные корпуса из МДФ вместо пластика и более разнообразные варианты колонок: можно выбрать весьма добротные варианты из категории систем 2.0 и 2.1. Встречаются в данной категории и системы 5.1, но не стоит обольщаться — система 5.1 с хорошими характеристиками стоит, как правило, дороже, поэтому оптимальным выбором по соотношению цены и качества будет все же 2.0 или 2.1. Одно из достойных решений в этой категории — TopDevice TDM-500 с 20-ваттным сабвуфером и двумя 10-ваттными колонками-сателлитами. Такая система вполне универсальна — использовать акустику «среднего класса» можно и для игр, и для прослушивания музыки, в качестве домашнего мультимедийного центра.
 
Дорогостоящие системы
 
Покупателю, который рассчитывает потратить до 9000 рублей на акустику, стоит обратить внимание на следующие детали: в этой категории традиционно больше вариантов выбора мультимедиа-систем класса 5.1, а также можно встретить корпуса из натурального дерева. Часто устройства этого класса используются для организации домашних кинотеатров начального уровня. Представителем данной категории является, например, Sven IHOO T100 мощностью 150 Вт: такой системы 5.1 с лихвой хватит для домашнего использования. Среди приятных мелочей этой модели можно отметить FM-радиотюнер.
Выбор акустической системы для домашнего использования не предполагает использования дорогостоящего профессионального оборудования, поскольку в ценовой категории «колонок для дома» есть варианты на самый разный вкус и кошелек. Пожалуй, самое главное в процессе выбора — определиться с целью использования аудиосистемы: это позволит и купить именно то, что необходимо, и не переплачивать за ненужные функции.
 

Як вибрати унітаз
 
Сучасні магазини сантехніки пропонують величезний вибір унітазів різних типів і моделей, що відрізняються між собою матеріалом виготовлення, розмірами й квітами, конструкцією бачка й багатьма іншими факторами. Деякі представлені моделі звичні й традиційні, а деякі просто вражають застосуванням незвичайних матеріалів і сучасних високих технологій. Тому перед тим як вибрати унітаз, що підходить саме для Вашого будинку необхідно ретельно проаналізувати інформацію про сучасні унітази Визначитися з типом унітаза бажано ще до походу в магазин, інакше вже в торговому центрі можна розгубитися серед величезного вибору моделей і колірної розмаїтості
 
Основні типи унітазів
 
Сьогодні існує великий вибір унітазів, які діляться на три основних типи:
напольні, моделиприставні моделі (кріпляться до стіни й підлоги), підвісні конструкції унітазів
 
Різні типи призначені для зовсім різних розмірів приміщень і переваг споживачів.
 
Розглянемо більш детально переваги й недоліки найпоширеніших типів і як для себе вибрати правильний унітаз.
 
- Напольні унітази кріплять спеціальними болтами, які не створюють труднощів при заміні й майже не помітні. Установити напольную модель унітаза залежно від розмірів приміщення можна практично в будь-якому місці приміщення: у куті, посередине або біля стіни. Унітаз установлюють на підлозі з механізмом змиву й сидінням. Зливальний механізм конструкції відрізняється довговічністю й надійністю, а злив у каналізацію: горизонтальним, косим або вертикальним.
- Приставні унітази дуже компактні й можуть установлюватися зі схованим бачком. Монтується така система набагато простіше й значно дешевше "інсталяційної”, тому що для їхньої установки не використовують спеціальні арматури. Кріплення зливального бачка здійснюють у сантехнічній шафі, тому простір такий унітаз по глибині займає на 10 см менше, ніж традиційна напольная конструкція.
- Підвісна конструкція унітазів з убудованою системою інсталяції тільки завойовує довіру наших споживачів. Поки через дорожнечу самих моделей і складностей в установці цей вид ставиться до елітної сантехніки. Однак якщо Ви хочете вибрати гарний унітаз, що займає невелику площу, то зверніть увагу на цю модель. В усьому світі цей тип унітазів користується заслуженою популярністю вже протягом десятків літ Основні переваги підвісних унітазів: відмінний зовнішній видекономия местабесшумностьудобство при уборкебольшой вибір стильового решениянадежность (розрахований на експлуатаційну вагу до 400 кг)
 
Як правильно вибрати унітаз по матеріалі виготовлення

Матеріали, з яких роблять сучасні унітази, можуть бути різні. Є виробу із чавуну, порцеляни, напівпорцеляни, пластику, фаянсу, і навіть із дерева, що оброблено спеціальним покриттям. Самі популярні моделі унітазів – це керамічні вироби з порцеляни й фаянсу Порцелянові моделі коштують дорожче й мають більше презентабельний вид. В останні роки дизайнери різних виробників стилістично прикрашають унітази малюнками під гжель або баварський розпис, обробляють позолоттю або тисненням срібла. Ці моделі, як правило, виробляються в ансамблі з умивальником і аксесуарами і є гарним атрибутом будь-якої ванної кімнати. Порцелянові моделі більше довговічні й прості у відході, мають відмінний блиск і глазуроване покриття. Фаянсові унітази мають найбільше поширення серед різних вітчизняних і західних виробників. Різноманітні моделі, надійність і довговічність, а також великий спектр колірних рішень зробили фаянсові унітази найпоширенішими серед наших споживачів. Не рекомендується здобувати унітази із чавуну. Справа в тому, що незважаючи на спеціальне захисне емальоване покриття через вплив металу холодною поверхнею на організм ці моделі не роблять відчуття обстановки затишку й комфорту. До того ж, емаль, що покриває чавун, при неякісній обробці або механічному впливі може лопнути або тріснути. Унітази з інших матеріалів: скла, дерева, мармуру або елітних дорогоцінних і металів, - це, як правило, данина статусу й моді, а не практичності й довговічності. Такі вироби, як правило, виробники виготовляють на замовлення
 
Бачок і механізми змиву унітазів
 
Бачки унітазів бувають двох основних видів: підвісні (розташовані високо), і низько розташовувані. Найбільшим попитом користуються низько розташовувані бачки По-перше, такі конструкції смотрятся краще й современнее. До того модель із бачком з низького розташування візуально створює в приміщенні відчуття більшого простору По-друге, їхні низькі бачки йдуть уже в компакте з унітазом і їх легше встановлювати По-третє, низьке розташування істотно полегшують відхід. Можна без праці витерти бачок від пилу або полагодити його.
 
Як вибрати кольоровий унітаз
 
Палітра розцвічень сучасних унітазів, може мати самий широкий спектр квітів і відтінків. Вибирати унітаз під колір стін туалету краще не з дешевих, тому що в них використовують тонке неякісне кольорове покриття глазур'ю, для зменшення матеріальних витрат. Тому й невелика собівартість уже готових виробів. Таке покриття швидко лопне, або від основного матеріалу будуть іти постійно невеликі тріщинки в прогресуючому процесі. Віддаючи перевагу кольоровим моделям унітаза, просите сертифікат якості виробника й звертайте увагу на рівномірне фарбування знизу унітаза
 
Вибираємо кріплення унітаза й сидіння
 
При виборі унітаза, зверніть увагу на механізм кріплення, що фіксує кришку з навкруги на чаші виробу. Бажано, щоб він билс металевими болтами. По-перше, цей вид кріплення значно надійніше, ніж пластикові болти, прослужить набагато довше, не розхитуючись і не ламаючись. По-друге, металеві кріплення часто зроблені так, що в кола платформа механізму небагато піднята, що значно полегшує збирання Сидіння для унітаза також формує вигляд приміщення значною мірою. Більшість виробників звичайно комплектують унітази вже убудованими сидіннями, і зовсім правильно роблять, тому що моделей унітазів сьогодні багато, а єдиних стандартів їхніх розмірів і кріплень ні, тому доводиться шукати підходяще коло дуже довго. Самі популярні моделі сидінь: Пластикові кола, однотонні або з різними малюнками. Сидіння-Подушки зі спеціальних синтетичних матеріалів, що м'яко амортизують при посадці, із квіточками, орнаментами й візерунками. Моделі, оббиті шкірою або хутром. Якісне дерево рідких порід. Позолочені кола, інкрустовані дорогими каменями Вибір сучасних унітазів сьогодні величезний, варто тільки ретельно придивитися до них і вивчити всієї їхньої функції й можливості
 
Взято тут.

Как выбрать Hi-Fi акустику: главные принципы
 
Акустика – это альфа и омега стереосистемы. Также она очень важна для построения домашнего кинотеатра. С ее выбора стоит начинать построение своей AV-системы. Мы вам попробуем помочь в этом нелегком деле – по-крайней мере расскажем о самых важных правилах.
 
Мы недавно писали о выборе Hi-Fi системы, а акустика ее неотъемлемая часть. В первую очередь, надо определиться - с какой целью вы покупаете акустику? Варианта три: для музыки, для домашнего кинотеатра или же универсальный комплект на все случаи жизни. В первом случае вам нужна традиционная стереопара, во втором - комплект акустики 5.1 (6.1, 7.1...). С третьим случаем все сложнее. Ведь можно стереопарой можно озвучивать фильмы, а на многоканальной системе слушать музыку. Если у вас в приоритете музыка - берите акустическую пару, если кино - комплект 5.1. Только учтите, что 2 колонки будут качественней, чем 6 колонок за ту же цену. И расположить их в помещении будет намного проще.
 
 
В иерархии акустики напольные модели традиционно занимают лидирующие места

Как правило, производители не делят свою акустику на музыкальную и кинотеатральную. Следует считать, что она универсальна. При этом в рамках одной серии обычно предлагают полный ассортимент: напольную и полочную пару(ы), центральный канал и сабфуфер. К примеру, в бюджетной серии Chorus 700 V от Focal есть две пары полочной акустики Chorus 705 V и 706 V, три пары напольников Chorus 714 V, 716 V и 726 V, центр Chorus CC 700 V, саб Chorus SW 700 V и компактный тыл Chorus SR 700 V. Поэтому, если остановите свой выбор на продукции крупного производителя, то у вас, скорее всего не возникнет проблемы с комплектацией системы. Как при выборе колонок для стереосистемы, так и для ДК.
 
 
Комплект 5.1 Monitor Audio RX6 - удачный выбор в среднем ценовом сегменте
 
На полу или на полке?

Если вы выбираете пару колонок для Hi-Fi стереосистемы, то перед вами неизбежно встанет выбор - полочная или напольная акустика? На первый взгляд, ответ очевиден - «Конечно, напольная!». Да, теоретически это так. У напольной акустики, как правило, более убедительное, масштабное и басовитое звучание, чем у полочников из той же серии. К тому же, она выглядит более внушительно и не требует специальных стоек. Что гадать, если сами производители придерживаются этой точки зрения. О превосходстве большой акустики говорят растущие вверх нумерация и цены на моделей в серии (от полочных к напольным).

Вместе с тем не стоит списывать полочную акустику со счетов по целому ряду причин. Во-первых, полочная акустика дешевле. Например, DALI IKON 1 MK2 стоят $750, а DALI IKON 5 MK2 из той же серии - $1150. Причины очевидны. И зачастую лучше купить полочники из старшей серии, чем напольники из более дешевой - в таком случае качество звучания будет выше. Во-вторых, компактная акустика лучше вписывается в компактные помещения (читайте - наши квартиры) и менее привередлива к окружающей обстановке. Покупать акустику побольше и помощнее» в среднестатистическую комнату - плохая идея. Акустика не раскроется, и будет звучать, мягко говоря, хуже, чем должна. В-третьих, полочная акустика менее требовательна к усилителю, что дает большую свободу подбора компонентов и возможность сэкономить.
 
 
Полочная акустика несмотря не свое название обычно располагается не на полках....
 
 
...а на специальных стойках (а это еще сотня другая долларов между прочим)
 
Мощность и другие TTX

Как и любая другая технически сложная вещь (а вы уж поверьте нам на слово, что сложностей хватает), акустика имеет немало различных параметров. Если вы будете подбирать себе акустику, то столкнетесь с ними на сайтах производителей, на страницах интернет-магазинов и, конечно же, нашего портала. Теоретически, чем выше основные показатели акустики (мощность, частотный диапазон, чувствительность, количество полос), тем лучше. В рамках разумного. Так, более качественная акустика имеет больший частотный диапазон. Так, у полочной акустики он обычно равен примерно 60-20000 Гц, а напольной - 40-20000 Гц. Например, полочные B&W 805 с диапазоном 49-28000 Гц и напольные B&W 804 с диапазоном 38-28000 Гц. Это акустика премиум класса и имеет расширенный частотный диапазон. А бюджетные модели 686 и 684 - 55-22000 Гц и 44-22000 Гц соответственно. Хотя исключений из этого правила хватает. Так, у Chario Pegasus, стоимостью намного выше, чем B&W 684, заявленный диапазон меньше, чем у этих B&W - 45-20000 Гц. В общем, оценивать акустику по частотному диапазону можно в рамках одного производителя... и в данном случае, чем он больше, тем лучше.

Если говорить о мощности, то тут ситуация еще проще. Любая, даже компактная полочная акустика, способна с адекватной громкостью озвучить жилую комнату с метражом 10-20 кв. м. Если же вы планируете озвучить помещение с площадью метров 30-40, то надо подумать о приобретении хорошей напольной акустики - при соответствующем усилении громкости хватит. НУ и вообще, у напольной акустики потенциал по громкости больше. Только учтите, что громкости акустики зависит и от особенностей помещения: его объема, наличия звукоотражающих и звукопоглощающих материалов и т. п.

Желательно, чтобы акустика имела высокую чувствительность. Этот показатель измеряется в дБ и обычно составляет от 82 до 92 дБ. Если выбранная вами акустика будет иметь чувствительность 88-92 дБ, то усилителю или ресиверу будет проще ее раскачать, и она будет лучше звучать на небольшой громкости. Но не стоит этот показатель, также как и мощность, рассматривать как однозначный показатель качества колонок - прямой связи между ними нет.
 
 

Много моделей акустики доступны в разных расцветках - у вас есть возможность подобрать в соответствии со своим вкусом и интерьером Производители и цены

Мы чуть не забыли рассказать о том, какую именно акустику покупать и сколько надо выложить для получения музыкально-киношного счастья. При выборе бренда ориентируйтесь на известных производителей - даже акустика из бюджетных серий у них звучит более-менее прилично. К ним можно отнести Acoustic Energy, B&W, Castle, Chario, DALI, Dynaudio, Elac, Focal, KEF, Monitor Audio, ProAc, Triangle и др. Если говорить о ценах, то можно ориентироваться на такие рамки:

- бюджетный акустика для стереосистемы: полочная - $200-800, напольная - $300-1000
- акустика для стереосистемы среднего класса: полочная - $800-2000, напольная - $1000-5000
- акустика для стереосистемы высокого класса: полочная - $2000-6000, напольная - $5000-10000

- бюджетная акустика 5.1 для ДК: $2000-4000
- акустика 5.1 для ДК среднего класса: $4000-8000
- акустика 5.1 для ДК высокого класса: $8000-25000 (и больше) Резюме


Выбор акустики это вопрос практический: прежде всего, слушайте сами и выбирайте то, что нравится вам. Акустика - это ключевое звено любой аудиосистемы. Помните об этом. Не забудьте также и о наших советах. Мы затронули лишь самые базовые принципы, но, вооружившись ими, вы будете на правильном пути.
 
Взято тут.
 

Как правильно стирать обувь в стиральной машине и можно ли это делать вообще?
 
 
Сегодня рассмотрим такой вопрос как стирка обуви в стиральной машине. Под понятием "Обувь” здесь мы будем подразумевать стирку кроссовок, кед, сандалей, тапочек, мокасин и другую подобную обувь. Стирать туфли или сапоги, особенно кожаные нет смысла и может быть опасно для самой обуви. А про стирку остальной обуви читайте далее.
Можно ли стирать обувь в стиральной машине?

Да, можно и нужно, так как обувь в стиральной машине лучше отстирывается, а после стирки она становится как новая. И хотя большинство производителей обуви и стиральных машин в один голос запрещают это делать, но если придерживаться некоторых несложных правил по стирке обуви, которые мы дадим ниже, то ничего страшного случиться не должно. Кстати, раньше мы рассказывали про стирку пуховика в стиральной машине, если кого заинтересует.
Внимание! Стирка обуви в стиральной машине может закончится как порчей самой обуви (в случае плохого её качества), так и поломкой машинки. Поэтому вся ответственность за стирку обуви в стиралке ложиться полностью на Вас. Мы лишь можем дать некоторые полезные советы, отвечая на вопрос: "Как стирать обувь?”
 
Как стирать обувь в стиральной машине?

Постирать обувь можно и вручную, но, поверьте, в стиральной машине они отстираются НАМНОГО лучше и будут пахнуть, как новенькие только с магазина. При стирке обуви, стиральная машина шумит сильнее, чем обычно. Это необходимо учитывать при выборе времени суток для стирки.
 

Советы по стирке обуви в стиральной машине:
  1. Осмотрите внимательно обувь перед стиркой. Цела ли она, нет ли отрывающихся элементов, которые могут отпасть в процессе стирки в машинке и где-нибудь застрять?
  2. Выньте из обуви шнурки и стельки. Шнурки можно положить стираться вместе с обувью, а стельки лучше почистить щеткой с использованием порошка.
  3. С подошвы необходимо удалить всю застрявшую грязь, камушки, ветки и т.д. Сполосните обувь под водой для максимального удаления песка и пыли с неё.
  4. Если есть мешок для стирки обуви, используем для стирки его, положив в него нашу обувь. Если такого мешка нету, то можно положить старые тряпки/полотенца вместе с обувью, либо же укутать обувь в старую наволочку. Так и обувь лучше постирается в стиральной машине, и лопасти (активаторы/рёбра) барабана будут целее, потому что тяжелые кроссовки не будут бить по ним при вращении барабана мотором.
  5. В стиральную машину кладём одну или две пары обуви, так как известны случаи когда много пар обуви выбивали стекло в дверце стиральной машины.
  6. Программу выбираем специальную для обуви или же деликатную. Температура стирки обуви – 30-40 градусов. В результате, стиральная машина не греет воду до опасных для обуви температур. Кстати, стирка при такой температуре помогает избежать образования накипи в стиральной машине.
  7. Порошок сыпем в обычных количествах. Если обувь белая, можно добавить Vanish.
  8. Отжим отключаем, чтобы уберечь подшипники стиральной машины от разрушения из-за повышенных вибраций.
  9. Функцию cушки (при наличии) отключаем, так как обувь может деформироваться из-за повышенных температур.
  10. Ждём окончания стирки и отключения стиральной машины. После стирки достаём обувь из стиральной машины и осталось только хорошенько её просушить. В обувь трамбуем белую бумагу для придачи ей необходимой формы. Бумага будет впитывать влагу и не даст обуви потерять свою форму после стирки. Бумагу можно менять по мере того, как она будет становиться влажной. Летом обувь можно поставить на балкон. Зимой – на батарею, положив на неё предварительно какое-то полотенце.
 
Взято тут.

Звукоізоляція квартири своїми руками.
 
Сьогодні існує ряд спеціальних матеріалів, технологій будівництва, призначених для влаштування шумоізоляції огороджувальних конструкцій, підлоги, стелі, вікон і дверей квартири або будинку. Це пристрій конструкції плаваючої підлоги, монтаж для шумоізоляції підвісної стелі, зведення різного виду додаткових облицювань для звукоізоляції стін будинку, вхідних дверей, вікон із застосуванням звукоізоляційних кріплень. Всі ці види та методи звукоізоляції будинку, квартири, стін, підлоги, стелі, вікон, дверей мають досить високу ефективність при будівництві, але щоб це зробити потрібно досить великі фінансові витрати на спеціальні матеріали для шумоізоляції приміщень, монтажні роботи. Монтаж їх можна зробити своїми руками без допомоги фахівців.

Якщо Ви живете в панельному будинку і вирішили виконати звукоізоляцію своєї квартири, її стін, стелі, вікон, дверей своїми руками, то краще всього звернутися до інженера акустика, отримати професійну консультацію по монтажу звукоізоляції стін, підлоги, стелі, вікон, вхідних дверей. Але, виявляється, що іноді можна поліпшити звукоізоляцію приміщень, знизити шум від сусідів по квартирі не вдаючись до дорогих звукоізоляційних технологій монтажу і різним видам матеріалів для звукоізоляції. Щоб виконати монтаж звукоізоляції своїми руками, необхідно всього лише усунути деякі недоробки будівельників.
Поради щодо звукоізоляції квартири своїми руками
Існують досить ефективні заходи щоб поліпшити звукоізоляцію стін, підлоги, стелі, вікон і дверей, які можна виконати на практиці своїми руками. Незважаючи на зовнішню простоту викладених нижче рекомендацій по монтажу звукоізоляції приміщень своїми руками, їх виконання може значно поліпшити акустичний комфорт звичайної житлової квартири панельного будинку, не вимагає застосування для монтажу дорогих матеріалів.
Звукоізоляція електричних розеток приміщень квартири

Електророзетка, змонтована при будівництві на стіні між квартирами дуже часто є одним з найбільш ймовірних шляхів проникнення шуму від сусідів, порушення звукоізоляції стін. У цьому легко переконатися, просто приклавши до неї вухо (тільки постарайтеся, щоб Вас не вдарило струмом). Деякі види залізобетонних плит для стін ще на стадії виробництва передбачають наскрізні отвори для установки електрофурнітури. Потім будівельники просто виконують монтаж розетки на стіну в двох суміжних квартирах без додаткової звукоізоляції, залишаючи при цьому наскрізний канал, по якому шум може майже безперешкодно потрапляти у Вашу квартиру.

Порада: Щоб зробити звукоізоляцію стіни, демонтуйте електророзетку, монтажну коробку, дотримуючись правил з електробезпеки монтажу. Зробити це ви напевно зможете своїми руками. Можливо, при цьому ви побачите дно монтажної коробки сусідської розетки. Прикрийте отвір шайбою з щільної мінеральної вати, азбестової тканини або базальтового картону. Потім загерметизуйте отвір гіпсовою шпаклівкою або цементним розчином, так щоб залишилося місце для установки вашої електророзетки. Якщо виробництво даної операції звукоізоляції своїми руками викликає труднощі, рекомендується скористатися послугами фахівця-електрика.

Примітка: Виконуючи роботу своїми руками, не застосовуйте для герметизації, звукоізоляції отвори монтажну піну різного виду без її подальшої штукатурки. Монтажна піна не є матеріалом для звукоізоляції, крім того, цей вид матеріалу має високу горючістю.
 
Звукоізоляція монтажних електричних коробок

Монтажні коробки для з'єднання електричних кабелів зазвичай розташовані під стелею центральної частини міжквартирних стін. Часто вони заховані після монтажу під шпалери обробки, але їх легко виявити методом простукування. Дуже часто монтажні коробки встановлюються в наскрізні отвори в стінах, закриваються тонкими кришками з пластмасових матеріалів.

Порада: Звукоізоляцію монтажних коробок рекомендується зробити за аналогією з електророзетками, але обов'язково з залученням для їх монтажу спеціаліста-електрика. Не рекомендується при монтажі самостійно виробляти скрутку електричних кабелів.

Звукоізоляція стояків труб системи опалення та водопостачання
 
Стояки трубопроводів опалення, труб водопостачання квартири, згідно з будівельними нормами, повинні прокладатися через міжповерхові перекриття підлоги, стелі за допомогою гільз для звукоізоляції. Для цього через перекриття, підлога, стеля квартири закладається металева труба більшого діаметру в порівнянні з трубою стояка. Зазор між двома трубами повинен бути після монтажу заповнений негорючим звукопоглинальним матеріалом, загерметизований нетверднучим герметиком. На практиці звукоізоляція проходок труб через підлогу або стелю часто не виконується. Будівельники при монтажі або не закладають щілини в гільзі труби матеріалом з мінеральної вати, або просто не використовують гільзи для звукоізоляції труб, закладаючи стояк прямо в перекриття підлоги, стелі квартири цементним розчином. Після багаторічної експлуатації між трубою стояка і плитою перекриття підлоги або стелі обов'язково з'являються щілини. Звук з квартири знизу або зверху може безперешкодно проникати у Вашу квартиру через щілини і нещільність між трубою і підлогою або стелею кімнати. В деяких випадках через такі щілини крім порушення звукоізоляції, проникають також небажані запахи.

Порада: Якщо стояк труб в квартирі або будинку прокладено через перекриття в гільзі, щоб поліпшити звукоізоляцію підлоги, стелі квартири, рекомендується загерметизувати зазор між гільзою і стояком труби термостійким силіконовим герметиком. Якщо стояк прокладений безпосередньо через перекриття квартири без монтажу звукоізоляції, навколо труби необхідно розчистити і видалити пошкоджений шар цементного розчину якомога глибше (не допускаючи проникнення в сусідню квартиру). Потім підставу труби рекомендується обернути звукоізолюючим матеріалом (наприклад, склохолстом або азбестового тканиною) і зацементувати порушений ділянку підлоги або стелі квартири. Надлишки ізолюючого матеріалу обрізаються після монтажу, а стик герметизується силіконовим герметиком. Зробити все це можна своїми руками.
 
Звукоізоляція стиків між перекриттям підлоги і стінами квартири
У місцях примикання перекриття підлоги будинку або квартири до стін дуже часто з'являються глибокі тріщини. Це пов'язано з неякісно виконаними будівельними стиками, низькою якістю вирівнюючого матеріалу стяжки підлоги. Утворені з часом тріщини між стіною і підлогою, порожнини в матеріалі можуть служити хорошим провідником звуку з сусідньої квартири.

Порада: Демонтуйте плінтуси по периметру підлоги приміщення квартири. Якщо існує така можливість, за допомогою зубила і молотка виконаєте уздовж стін в підлозі шов шириною 30-50 мм на всю глибину стяжки. Заповніть шов в підлозі свіжим цементно-піщаним розчином. Після висихання цементної суміші обробіть стик нетверднучим силіконовим герметиком. Якщо на підлозі квартири укладений паркет і частковий демонтаж стяжки неможливий, то просто ретельно заповніть деформаційний шов між стіною квартири і краєм паркетного настилу силіконовим герметиком. Потім закріпіть плінтуси підлоги на свої місця.
 
Звукоізоляція стиків між плитами стіна - стеля і стіна - стіна
Багаторічна експлуатація панельних будинків, як правило, призводить до утворення деформаційних тріщин між залізобетонними плитами стін і перекриттів стелі будинку. Ці тріщини в стелі є супутниками життя практично всіх мешканців квартир панельних будинків. Дуже часто вони ховаються за матеріалом оздоблення і не порушують зовнішнього вигляду житлової квартири. Тим не менше, ці тріщини у матеріалі можуть служити каналом для проникнення шуму з сусідньої квартири будинку.

Порада: Зніміть старі шпалери. Розшийте стики між бетонними панелями стін і стелі. Заповніть утворені порожнини гіпсовою шпаклівкою або цементним розчином. Після висихання шпаклівки промажте всі стики стіна - стіна і стіна - стеля акриловим герметиком. Після видалення надлишків акрилового герметика можна проводити фарбування, обклеювання приміщення новими шпалерами або обробку іншим матеріалом.

Звукоізоляція вікна
Через вікна, двері квартири може проникати не тільки транспортний шум вулиці, а й звук музичного центру з сусідньої квартири. Заміна старих дерев'яних вікон металопластиковими конструкціями вікон може вирішити цю проблему. Необхідно зазначити, що часто після демонтажу старих дерев'яних вікон і встановлення металопластикових вікон, деякі звуки від внутрішньобудинкових джерел стають більш чутними. Це пов'язано зі зникненням ефекту маскування цих звуків вуличним шумом з вікон.
 
Вхідні двері

На жаль, збільшення звукоізоляції вхідних дверей не зможе знизити шум від руху ліфтової кабіни або роботи ліфтової лебідки. Ці шуми поширюються не тільки через двері, але і по будівельних конструкціях. Ізоляція дверей допоможе позбавитися від шуму з сусідньої квартири, шуму закритих дверей ліфта, стукоту каблуків по сходах і інших побутових шумів.

Порада: Вхідні двері в квартиру рекомендується виконувати у вигляді тамбура. При цьому зовнішні двері повинні володіти протизламними властивостями, а внутрішні двері можуть бути з декоративних матеріалів. Для забезпечення високої звукоізоляції дверей, необхідно, щоб двері в закритому положенні не мали щілин і нещільності в приляганні полотна дверей до коробки. Для цього коробки дверей повинні обов'язково мати поріг і ущільнюючу прокладку по всьому притвору полотна дверей. Як матеріал прокладки краще всього використовувати профільні гумові ущільнювачі для дверей. Ущільнюючі профілі для дверей мають перетин у вигляді букви «D». Різниця в звукоізоляції двері з порогом і без нього може досягати 10-15 дБ.

Дуже часто монтажний проміжок між коробкою дверей і дверним прорізом будівельники заповнюють монтажною піною. Через цей матеріал заповнення проміжку дверей звук легко проникає в квартиру із загального коридору. В цьому випадку необхідно видалити монтажну піну і заповнити монтажний зазор і всі порожнечі в коробці дверей цементним розчином. Після висихання цементної суміші місця примикання коробки двері до конструкції стіни необхідно ретельно загерметизувати силіконовим герметиком для запобігання появи в майбутньому деформаційних тріщин матеріалу. 
 
Чого робити непотрібно
 
Дуже часто будівельники рекомендують для збільшення звукоізоляції наклеїти на стіни, стелі, двері листи пінопласту, а потім їх облицювати. Насправді, така звукоізоляційна конструкція стелі або дверей не збільшує, а в більшості випадків навіть зменшує (!) Звукоізоляцію огорожі. Це пов'язано з резонансними явищами в описаній конструкції в області мовного діапазону частот. Наприклад, якщо облицювання з таких матеріалів змонтувати з двох сторін важкої стіни, стелі або двері, то зниження звукоізоляції може досягти значення 10-15 дБ! Необхідно відзначити, що до такого ж плачевного результату може привести застосування в конструкції перегородок, стелі, двері замість пінопласту таких матеріалів, як пінополіетилен, пенополіпропілен, пробка, т.п.

Не слід довіряти порадам, які передбачають закріплення на поверхні стін, стелі, дверей деяких видів супер звукоізоляційних матеріалів товщиною не більше 5-10 мм. Не слід довіряти порадам, які передбачають монтаж звукоізоляційних конструкцій і матеріалів загальною товщиною не більше 10-20 мм.

Основним фактором, що викриває подібні поради, є наявність самої проблеми звукоізоляції. Якби в природі існували такі види тонких звукоізолюючих матеріалів, то проблема захисту від шуму вирішувалася б ще на стадії проектування будинків і зводилася б тільки до вибору зовнішнього вигляду і ціни подібних матеріалів. Насправді, мінімальна товщина звукоізоляційної конструкції, ефект від якої буде очевидним і відчутним, складає не менше 40-50 мм. Сподіваємося, що наведені вище рекомендації допоможуть поліпшити комфортність проживання в панельних будинках без значних фінансових вкладень.
Взято тут.

Перед покупкою дорожньої валізи радять перевіряти колеса

Купити дорожню валізу в Тернополі можна за ціною від 400 грн і до 1500 грн та більше. Найчастіше валізи роблять із спеціальних тканин з водонепроникним покриттям, наприклад поліестеру. Є в продажу в Тернополі й моделі з пластику або комбіновані

В якісній валізі колеса не повинні кріпитися на одній осі. Також дивіться, чи є в чемодані кодовий замок.

У період відпусток покупців у магазинах сумок і чемоданів побільшало. Як купити хорошу валізу, щоб вона прослужила не одну поїздку, а пригодилась на довгий час, розповідають місцеві фахівці.

Дешевша скоро знищилася

Зокрема, як радять в тернопільських магазинах, краще купувати валізу з двома заглибленими у торці колесами. Така конструкція набагато міцніша, ніж коли всі колеса розташовані на одній металевій осі. До чемодана обов’язково повинен додаватися кодовий замок, кажуть тернопільські продавці дорожніх чемоданів.

Тернополянка Мар’яна Вербів купувала дорожній чемодан одночасно з подругою. Проте вибрали вони товар із різної цінової категорії.

- Я не пошкодувала грошей і купила валізу відомого виробника. Вона з поліестеру, - розповідає жінка. - Я брала валізу для переїздів до Львова, де тоді вчилася. Пройшло кілька років і вона ще в хорошому стані. А моя подруга тоді купила чемодан китайський, наполовину дешевший. Проте через два тижні тканина подряпалсь і полиняла від дощу.

Виявилося, скупий справді платить двічі.

Замки беруть в запас

Щоб вирішити, яка саме валіза вам потрібна - велика чи мала - визначте, скільки людей збирається в дорогу і на скільки днів. Є велика різниця, в яку країну їхати - теплу або холодну. В теплих країнах будуть потрібні в основному легкі та малооб’ємні речі. Якщо ж їдете в холод, велика частина валізи буде зайнята чобітьми й светрами. Може знадобитися велика валіза або навіть декілька.

Купити дорожній чемодан у Тернополі можна за ціною від 400 грн і до 1500 грн та більше. Найчастіше валізи роблять із спеціальних тканин з водонепроникним покриттям, наприклад поліестеру. Є в продажі у Тернополі і моделі з пластику або комбіновані. Пластикові не ламаються, не гнуться, у них можна перевозити крихкі речі. Але вони дряпаються і майже вдвічі дорожчі від тканинних. Але тернополяни найчастіше вибирають тканинні валізи, розповіла продавець-консультант магазину "Сумки” пані Ярослава.

- Люди в основному звертають увагу на колір валізи, - зауважила жінка. - Але до якості тканини теж приглядаються.

Тканинні варіанти мають пластиковий каркас з натягнутою водовідштовхувальною тканиною (поліестер у різних обробках). Надійність і термін служби приблизно однаковий. Тому, що саме вибирати, залежить від смаку кожної людини.

Не забувайте, що в багажному відділенні валізи проходять додатковий огляд, митник може розкрити чемодан без вашої згоди. Після такого розтину замок доведеться змінювати. Тому покупці радять купувати додаткові замки.

- На валізах має бути вмонтований зверху кодовий замок. Абож замок, який входить у комплект чемодану. Тобто людина вже сама вирішує, усю валізу чи окремі відділи закрити на замок, - розповідає продавець-консультант магазину Derby пані Леся. - А щоб не загубити свою валізу в аеропорту чи деінде, її підписують. Віконечка на чемоданах найчастіше розміщені на задній стороні або збоку.

Має бути каркас


Дорожні валізи можуть мати два або чотири колеса. Вибирати їх потрібно, враховуючи, як плануєте її везти: котити за собою чи везти збоку коло себе.

Валіза на чотирьох колесах зручна, якщо стоїте у черзі, кажуть продавці валіз. Крім цього, вона витримує більше навантаження. З чотирма колесами роблять більшість пластикових валіз.

- При покупці дорожньої валізи подивіться на колеса, - каже пані Леся. - Вони повинні мати різні типи кріплень. Кожне колесо повинне кріпитися й обертатися незалежно від інших. Ні в якому разі не купуйте валізу, у якої всі колеса знаходяться на одній осі. Це дуже ненадійна конструкція. Адже коли ламається одне колесо, то валіза вже їхати не буде.

Обираючи тканинну валізу, перевірте підкладку - вона має розстібатися. Тоді ви зможете побачити, чи добре прикріплений каркас, чи немає тріщин, чи всі гвинти на місці, радять продавці валіз.

В продажі є багато китайських валіз, говорить продавець чемоданів на ринку пані Ольга.

- У дешевих моделях виробники економлять на кожній деталі, - каже вона. - Іноді не дають у валізу жорсткого каркасу. Щоб перевірити, чи він там є, треба відкрити чемодан. Каркас найчастіше захований за спеціальною блискавкою.

Як додає продавець пані Леся, відвідувачі магазину часто приглядаються, чи є у валізі каркас, як він зроблений.

Акуратно з ручками

- Також люди дивляться, як зроблена ручка у чемодані, як прикріплена до виробу, - продовжує пані Леся. - Ті, які кріпляться болтами, довше служать.

У більшості валіз є три ручки - дві тканинні (іноді пластикові) та телескопічна (висувна).

- Тканинні ручки можна перевірити на міцність: чи добре вони пришиті й закріплені заклепками, - каже пані Ольга. - Телескопічна ручка повинна висуватися на два рівні або й на три. Якщо ви змогли витягнути ручку тільки на один рівень, то вона не є досить якісною.

Продавці валіз радять не забувати, що носити валізу за висувну ручку не можна, а при висуванні спочатку її потрібно зафіксувати за допомогою кнопки, а вже після цього котити.

- Тепер є в продажі також валізи, які мають бокову ручку. Для декого з покупців це важливо, адже можуть носити чемодан в руці, - говорить пані Леся. - А хлопці вибирають валізи, які мають окрім ручок також лямки. Тобто такий чемодан можна одягати на плечі, як туристичний ранець.

При покупці валізи радять вибирати блискавку з більшими зубами. Вона працюватиме навіть тоді, коли кілька зубців поламаються.

Експлуатувати правильно

Коли валізу неправильно експлуатують, вона відповідно менше служить.

Основне правило експлуатації валіз - не перевантажувати їх. Якщо у чемодані допустимий вміст речей - 20 кг, то не напихайте туди речей на 30 кг, кажуть тернопільські продавці.

- Валізи поділяють на малі, середні та великі. Скільки ваги вміщується у кожній, залежить від виробника. Але в малих вміщується до 20 кілограм. В середніх - 25 кг, у великих -30 кг, - розповідає продавець-консультант валіз пані Леся.

Мінімальний термін гарантії на валізи, згідно з ГОСТом, 70 днів з дня покупки. Цей термін гарантії зобов’язані підтримувати всі продавці валіз на Україні. Але якщо валізу перевантажили, виробник відповідальності за поломку не несе.

Так само акуратно треба переставляти валізу через бордюр, а не товкти нею. В окремих валізах навіть є спеціальна тверда смужка - обмежувач для бордюрів. Вона береже валізу від подряпин.

А догляд за валізами дуже простий: після використання очистити бруд вологою ганчірочкою. Якщо є сильні забруднення, треба потерти річ щіточкою з мильним розчином.

Взято тут.

Як правильно вибрати бойлер?

Ви вже задалися питанням: як вибрати бойлер? Тоді для початку вам необхідно визначитися, яка саме модель буде відповідати вашим вимогам, іншими словами, вам потрібно мати чітке уявлення про майбутню покупку. Тобто потрібно виділити кілька основних моментів, на які обов'язково варто звернути увагу: джерело споживання бойлера, його потужність, обсяг і внутрішнє покриття бака-нагрівача. Існує ще маса нюансів, які теж варто уточнити перед покупкою бойлера.

Для початку позначимо: що таке бойлер? Бойлер - це нагрівач накопичувального типу. Ще бойлером називають систему, що складається з нагрівального елемента і бака для нагріву води, причому нагрівання відбувається до необхідної вам температури. Постійне споживання гарячої води в побутових цілях, починаючи від миття посуду і закінчуючи купанням дитини, робить бойлер просто незамінним приладом. А для того, щоб ви змогли придбати хороший агрегат, і щоб він прослужив вам якомога більше часу, вам слід знати: на що конкретно варто звернути увагу при виборі та купівлі даного пристрою. Про це зараз і піде мова.

Джерело споживання водонагрівача.
Усі бойлери за способом харчування можна розділити на газові та електричні. Природно вибір залишається за вами, я лише наведу ряд достоїнств і недоліків і того, й іншого.
Отже, електричні бойлери споживають енергію від звичайної електромережі, приблизно 1 - 3 (рідше 6) КВт. Газові бойлери більш потужні, їм необхідно 4 КВт енергії. Отже, електричний бойлер, на відміну від газового, витрачає більше часу, щоб нагріти воду. Та й «джерело живлення» електричного бойлера обійдеться вам у велику суму ніж газового.

Є ще один важливий момент: після покупки електричного бойлера ви можете його самостійно встановити і користуватися собі на втіху, чого не можна сказати про газовий, так як газовий бойлер вимагає наявності димоходу, а самостійно робити його не рекомендується. Тому в останньому випадку вам не обійтися без спеціально навчених майстрів.

Обсяг і покриття бака.
Об'єм бака - це той показник води, яка буде міститися в бойлер. А значить, перед покупкою останнього вам потрібно прикинути, скільки гарячої води необхідно на побутові потреби всієї вашої сім'ї. Крім того бак варто вибирати, так би мовити, з деяким «запасом», адже зайвої води не буває. Але пам'ятайте і про те, що чим більше бак, тим більше енергії буде потрібно, щоб нагріти воду, відповідно, це відбитися і на вашому гаманці. Виходить, що якщо вам потрібна гаряча вода тільки лише для миття посуду, то бака об'ємом в 10 - 15 літрів буде цілком достатньо, а якщо ви ще плануєте приймати душ, то тоді варто вибирати бак обсягом не менше 80 літрів і т.д.

Покриття бака має бути тільки антикорозійним, інакше ви ризикуєте незабаром залишитися зовсім без бойлера, так як через корозію він швидко вийде з ладу. Тому, скупитися тут не варто.
Потужність бойлера.
Потужність бойлера - ця характеристика, яка визначає кількість витраченого часу на нагрівання води. Потужність нагрівача потрібно вибирати знову ж виходячи зі своїх потреб і матеріальних можливостей. Чим більше потужність - тим більше фінансові витрати.

Різні «корисності».
При відповіді на питання, як вибрати бойлер, орієнтуйтеся не тільки на головні (перераховані вище) характеристики, а й на наявність наступних елементів:
Термостат.
Термостат потрібен для візуального контролю над температурою. Дорожчі моделі бойлерів оснащуються додатковим термостатом з метою забезпечення більшої безпеки. До того ж цей елемент показує не тільки температуру води, але ще й її кількість в баку.

Теплоізоляційний шар.
Це спеціальний шар, який забезпечує підтримку тепла. Цей шар повинен бути достатньо хорошої якості, так як він відповідає за те, що вода залишиться гарячої у вимкненому режимі ще не менше 4 - 6 годин після її нагрівання.

Захисний ковпак кнопок.
Він покриває кнопки включення / виключення бойлера і зазвичай виготовляється з гуми. Захисний ковпак запобігає потраплянню бруду між кнопками і корпусом пристрою, а також захищає кнопки від випадкового натискання на них.
На цьому все. Сподіваюся, мої рекомендації допоможуть вам розібратися у безлічі різних моделей бойлерів, і придбати той, який підходить вам більше всього. Вдалого вибору!

Взято тут.

Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2024